Так сталося, що багато хто знає ім`я Гелени Келлер, всесвітньо відомої сліпоглухої американської письменниці, громадського діяча й викладача, та ім`я її вчительки, Енн Саліван, часто залишається в тіні. Гелені Келлер судилося стати проектом усього життя цієї жінки, її тріумфом. Гелені пощастило - її перша вчителька ніколи не чула про таке поняття як «нездібна дитина».
Енн Салліван народилася 14 квітня 1866 року
у Фідінг Хіллс, штат Массачусетс, США. Її батьки, Томас Салліван і Аліса Коелсі, були бідними ірландськими фермерами, що залишили батьківщину в 1847 році, через Картопляний Голод. Коли Енн було вісім років, від туберкульозу померла її мати, а в десятирічному віці, її та брата залишив батько, влаштувавши їх до притулку в місті Тьюксбері. Салліван проводила весь час зі своїм молодшим братом Джиммі, який страждав від туберкульозу та невдовзі помер.
У трирічному віці у Енн Салліван почалися проблеми із зором; в п'ять років вона заразилася трахомою (хвороба очей; часто закінчується сліпотою). Цілий ряд операцій у шпиталі притулку в Тьюксбері не увінчався успіхом. Після цього, за участю католицького священика і каппеллана найближчої лікарні, їй було зроблено ще дві операції в притулку міста Бостона. Однак, навіть після цього, її зір не покращився, залишившись розмитим. Після операцій Салліван, проти своєї волі, повернулася в Тьюксбері. Через чотири роки, у 1880 р., вона вступила до Школи Перкінса для сліпих, де перенесла операцію і частково відновила зір. По закінченню освіти, у 1886 році, директор Школи Перкінса Майкл Онаньес запропонував Енн навчати Гелену Келлер.
