Відвідування музею є проблемою як для людини з інвалідністю
по зору, так і для самих працівників музею. У будь-якому музеї вихованці нашого
закладу здебільшого стають пасивними «споживачами» інформації. З іншого боку,
група педагогів, які опікуються музеєм закладу, відчувала гостру потребу в
нових, креативних формах роботи з відвідувачами та музейними експонатами.
Отже, проблеми, які ми намагались
вирішити:
-
пошук нових інтерактивних форм роботи в музеї;
-
організація специфічної взаємодії між учнями різних
навчальних закладів під час відвідування музеїв;
-
органічне поєднання тифлопедагогічного досвіду із
роботою екскурсоводів у музеї.
Мета проекту полягала в тому, щоб розвивати почуття емпатії у
шкільної молоді через організацію спілкування та взаємодії між учнями різних
навчальних закладів під час відвідин музею або – «Від співчуття до співпраці».
Під час роботи над проектом, ми
не ставили за мету привернути увагу до проблем соціалізації та адаптації
вихованців або випускників закладу, тож резонанс для нас був несподівано
разючим.
Кожен етап проекту висвітлювався:
1. На сайті закладу:
2. У соцмережі Facebook:
3. У блогах педагогів:
4. Проект було представлено:
-
у рамках XVI науково-краєзнавчої конференції «Стародавній Меджибіж в
історико-культурній спадщині України: музеї в культурних ландшафтах України та
Східної Європи». Секція: «Теорія і практика сучасного музеєзнавства: методи,
технології, творче освоєння музейного простору, досвід музеєфікації пам’яток,
музейні фонди». Тема доповіді:
«Учасницькі практики: досвід шкільного музею», 28.10.2016
смт Меджибіж, Хмельницька обл.
-
на Міжнародному конгресі зі спеціальної педагогіки, психології та
реабілітології «Освіта дітей з особливими потребами: від інституалізації до
інклюзії». Тема доповіді: «Учасницькі практики: досвід шкільного музею», 27-28.10.2016
м. Вінниця.
Збірник тез доповідей: Освіта дітей з
особливими потребами: від інституалізації до інклюзії//Зб.тез.доп. / Редкол.:
В.В. Засенко, А.А. Колупаєва, Н.І. Лазаренко, З.П. Ленів. – Вінниця: ТОВ фірма
«Планер», 2016. – 416 с.
-
на І-му з`їзді корекційних педагогів України «Актуальні питання освітньої
інтеграції дітей з психофізичними порушеннями». Секція № 3 Розвиток особистості
дитини з порушеним зором в умовах спеціального та інклюзивного навчання.
Доповідь «Становлення та розвиток спеціальної школи для дітей з глибокими
порушеннями зору»
7. Окрім того, про проект представлено інформацію на
сайтах місцевих ЗМІ, серед яких:
Після кожного тренінгу, які проводилися на базі
закладу було передбачено окремий час для рефлексії усіх залучених осіб, як
безпосередніх учасників проекту, так і цільової аудиторії. Вже після другого
заняття, основні учасники проекту стали лишатися задля сумісного проводження
вільного часу. Гра у шахи, чаювання, сумісні теми для розмови, спілкування у
соціальних мережах, тощо.
Третій етап передбачав сумісне відвідання музеїв
та пішохідну екскурсію історичною частиною міста. Зовсім нетривале знайомство,
щораз зміна місця зустрічей (Харківський літературний музей, Харківський
художній музей) та різноманітність форм роботи не змінили ні дружнього настрою
та готовності допомогти між учасниками, ні традиційних зустрічей після сумісних
заходів.
Отже, беручи до уваги
вищезазначене, можна сказати, що ми виконали завдання проекту.
Проект було реалізовано згідно
плану та у відповідний термін.
Загальна кількість відвідувачів
наших занять, з числа представників цільової аудиторії, становить – 25 осіб.
На шляху реалізації проекту ми
зіштовхнулися із проблемою, яку можна вважати за соціальну: формальне
ставлення більшості музеїв міста Харкова до проблеми організації роботи з
людьми, що мають інвалідність по зору.
Плани на
майбутнє:
-
узагальнення та опис досвіду проекту «Десяте
відчуття» з позицій спеціальної педагогіки;
-
реорганізація шкільного музею з метою створення іншого
місця для ведення навчально-виховної роботи;
-
використання проекту як ефективної форми самоосвіти
педагогічних працівників;
-
продовження творчої співпраці з Харківським
літературним музеєм та Харківським художнім музеєм у спільних та суміжних
проектах;
-
підготовка макету та друк перших сигнальних
екземплярів методичних рекомендацій за матеріалами проекту до 25.12.2016;
-
організація
та проведення круглого столу за матеріалами проекту та презентація збірки з методичними
рекомендаціями у січні 2017.
