Ділимося радістю!!!
З 19 жовтня по 27 листопада на базі Чорнобильської історичної майстерні проводився міжнародний конкурс дослідницьких проектів «Чорнобиль та Східна Україна: портрети та долі 1986-2015».
Ознайомившись із тематикою, ми помітили схожість між двома зазначеними подіями. Схожість, яка ґрунтується на явищі вимушеної втрати дому.
У даній роботі ми ставили перед собою наступні цілі:
1. Дослідити осілість сучасних родин України на прикладі родин наших вихованців, а також визначити основні причини їх переселень;
2. Вивчити глобальні причини міграцій населення Харківщини упродовж 20 століття;
3. Розробити та організувати експедицію містом для ознайомлення з меморіалами та пам’ятними місцями Харкова, які пов’язані з предметом дослідження;
4. Провести інтерв’ю з вихованцями закладу, долі яких пов’язані з подіями в Криму та на Сході України;
5. Створити художні поробки за темою «Мій дім – найкращий», до складу яких увійшли художні та тифлографічні роботи, а також стилізована тифлографічна карта України;
6. Описати опрацьований матеріал, свої враження та спостереження.
А зараз, докладніше про етапи підготовки та вивчення матеріалів.
Учасниками соціологічного опитування стали 58 учнів 3 – 11-х класів.
Тема опитування: «Мій дім, моя родина»
Результати показали наступне:
Дім ототожнюють з певним місцем проживання – оселя, будинок, квартира лише 36 % учнів.
Поняття оселі поєднується зі світлими емоціями та почуттями у 43% учнів.
Тільки одна дитина починає опис свої домівки зі слова «стійкий».
На думку більшості учнів конфлікт у родині, війна – це основні причини, які змушують людей залишати своє житло.
За свідченнями опитуваних:
- з 11 сімей, які проживають менше 5 років у певній оселі – тільки 4 живуть разом із бабусями і дідусями;
- з 23 сімей, які проживають до 20 років у певній оселі – 8 живуть разом із бабусями і дідусями;
- з 20 сімей, які проживають понад 20 років у певній оселі – 13 живуть разом із бабусями і дідусями.
За матеріалами опитування було встановлено наступне:
- термін проживання впливає на кількість осіб у родині;
- значний термін проживання на одній території – передумова існування великих сімей.
Повне ім’я своїх бабусь, дідусів та місце їх народження знають 50% учнів.
Лише 12% учнів знають повне ім’я прабабусь та прадідусів, але 34% точно знають їх місця народження.
Отже, слід зазначити, що більшість родин вихованців, в тій чи іншій мірі, зустрічалися з подіями, в яких вони були змушені полишити свій дім.
Учасниками проекту було виготовлено низку робіт за темою «Мій дім-найкращий». Серед художніх робіт були тематичні малюнки; значної уваги заслуговують тифлографічні роботи, які виконувалися із матеріалів, які викликали у учасників асоціацію з рідним домом. Працюючи, ми прийняли рішення створити тифлографічну символічну карту всієї України, на якій ґудзиками були відмічені обласні центри, вся територія була вкрита барвистими метеликами, а території Криму та Східної України – червоними маками.
На наступному етапі роботи, було розроблено та організовано краєзнавчу експедицію містом. Учасники проекту, представники Малої Ради, Ради музею, батьки учнів 5-Б, 6-А класів, педагоги, відвідали Харківський музей Голокосту, Меморіал жертв голодомору, Меморіал жертв тоталітарного режиму та Пам’ятник жертвам Чорнобильської катастрофи.
Це ті місця, які говорять про біди, які спіткали українські родини в минулому, ці місця та факти, пов’язані з ними, говорять нам про помилки допущені людством, помилки, які стали трагедіями на Харківщині та нині являють собою живі докази необхідності у толерантному, гуманному ставленні один до одного, необхідності у поціновуванні сім`ї, родини, рідної оселі, міста, країни.
Слід зазначити, що в конкурсі основним важелем були письмові твори учасників, в яких було відображено власні спогади, щодо свого перебування зоні АТО, під час перебігу військових та бойових дій; висловлено почуття та думки, щодо вимушеної втрати дому та трагедій, які спіткали населення Харківщини упродовж ХХ-го та ХІ-го століття.
До журі конкурсу увійшли представники Асоціації усної історії України, Міжнародного освітнього центру у місті Дортмунді (Німеччина) та Чорнобильської історичної майстерні. У конкурсі було представлено більше семидесяти проектів. З 10 призових номінацій, представлені нами матеріали були визнані найкращими у номінації: «Художність і креативність».
Серед пам’ятних призів: дві багатофункціональні колонки з картами пам’яті, 15 наборів книжок з казками та оповіданнями для позакласного читання, написані двома видами шрифтів, настінні календарі на 2016 рік з проекту «Безмежні люди» зі світлинами нашого закладу, вихованців та випускників; набір теплих светрів для вихованців дитячого садка нашого закладу.
Окрема дяка творчій групі колег-однодумців: Соколенко Олені Миколаївні, Кубанській Наталії Володимирівні, Старостенко Олені Олександрівні!!! Обопільна робота з Вами - дійсна радість! Часом замислюєшся: "Це неможливо зробити!" та з Вами стає можливим все!
