Перший день
31 травня 2016 року у Харкові відбулась прес-конференція, яка засвідчила початок багатоетапного проекту «Культ чи культура: розвиток учасницьких практик у музеї», що триватиме з червня по листопад 2016 року у Харківській та Запорізькій областях з метою впровадження нових форм комунікацій музеїв з відвідувачами.
Проект реалізується групою експертів у співпраці з Українським центром розвитку музейної справи (Київ) в рамках програми ProMuseum та Харківським літературним музеєм за підтримки Goethe-Institut в Україні, і саме вони сьогодні розказали про структуру проекту та його перебіг.
«Якщо подивитися на історію музеїв в Радянському Союзі, то вони швидше були одним з гвинтиків системи пропаганди. У форматі монологу вони доносили «потрібну» інформацію і формували модель світосприйняття. Музеї в системі вільного громадянського суспільства виконують зовсім іншу функцію. Очевидно, що це робота з колекцією, збереження спадщини, але є ще одна важлива функція - робота з громадою, пошук відповідей на запитання не тільки про минуле, а й про майбутнє. Найкращі методи для реалізації цієї функції - спільний пошук відповідей на актуальні питання разом з громадою. А під громадою ми розуміємо не окремих відвідувачів чи осіб. Це, в першу чергу, інституціоналізована громада, це також громадські організації, які зацікавлені в якомусь діалозі з іншими членами суспільства, в тому, щоб бути видимими. І один з сегментів цього проекту спрямований на пошук ефективних точок дотику музеїв і таких громадських організацій, як у сфері культури, так і в ширшому контексті. Саме тому декілька семінарів буде передбачено на тему співпраці музеїв з такими громадськими організаціями», - розповів Голова Правління Українського центру розвитку музейної справи Владислав Піоро.
"Ми всі знаємо, яка сьогодні відвідуваність музеїв… І в Харкові не найгірша ситуація. Як ви думаєте, скільки у Харківській області музеїв за статистикою? 147. І я думаю, що не всі порахували, тому що багато відомчих. Уявіть собі, скільки коштів вкладається в музеї, щоб їх підтримувати на плаву. Уявіть скільки коштів, які вкладаються начеб то в культуру… Насправді вони вкладають у стагнацію. Тобто підтримуються нежиттєздатні установи. А уявіть собі, коли в одному маленькому містечку є один музей чи один Будинок культури, їх закрити. Що далі? Тобто тут питання стоїть в тому, чи ми будемо реанімувати, реформувати музеї, чи ми все ж таки змушені будемо від них відмовитись і закрити. Знову ж, музей – це не тільки приміщення, не тільки обслуговуючий персонал, музеї – це колекції. І якщо в райцентрі, де майже ніхто не ходить до музею, запропонувати його закрити, ви знаєте, вони відмовляться. З власного досвіду знаю, що для громади важливо, що в них є музей, є місце, де зберігається історія цього регіону, певних родин, для них це є культурний феномен, який вони захочуть зберегти. Незважаючи на те, що вони туди не ходять і музей не виконує своїх функцій. Тому питання стоїть в тому, щоб запропонувати якісь методики, щоб музеї великі і малі могли змінитися, щоб вони стали справді музеями для громади. І тоді вже будемо дивитись, хто виживе, а кого закриють.
Інше питання - чи ту історію ви бачите у вашому історичному музеї? Чи ту історію, яку б ви хотіли бачити? Чи ту історію, яку варто пропонувати школярам, яких буквально проводять через музеї?... Нам хочеться справді змінити ситуацію, щоб не тільки цікаво передавати інформацію, а й задуматись, яку інформацію передають наші музеї, що ми сьогодні можемо бачити в наших експозиціях і чи задовольняє нас побачене. Тому змінити форму комунікації відвідувачів з музеєм - це і є основне завдання проекту «Культ чи культура: розвиток учасницьких практик у музеї». Адже музей - це не той, хто пропонує готові виставки, як ми звикли. Музей - це модератор культурного діалогу", - зазначила завідувач науково-дослідного відділу Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук.
Перший семінар пройде в Харкові 1 червня в приміщенні коворкінгового центру «Спалах» о 12:00 (додаткова інформація - за телефоном +380 63 408 32 89). На ньому заступник директора Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О.В. Блещунова Зоя Шинчук розповість про їх досвід учасницьких практик.
3 червня усіх охочих організатори чекають на вступному семінарі у Запоріжжі. Станом на сьогодні програмою зацікавилися 30 представників музеїв Харківської та Запорізької областей.
"Після вступних семінарів, у липні, у нас стартують тренінги, це буде цілий тиждень і кожного дня буде нова тема. Що дуже головне, щодня буде 2 тренери, один з Німеччини і один з України. Закордонні експерти розповідатимуть про свій досвід на базі своїх музейних установ, а наші українські тренери проаналізують, як це можна втілити, виходячи зі свого конкретного досвіду. Тобто тренінги будуть не стільки теоретичні, стільки практичні. Тобто, розповідаючи про методи партисипації, коли відвідувач бере участь у діяльності музею (при цьому відповідальність лежить на музеї) і бачить себе там, німецькі тренери будуть розповідати про методи роботи, а наші про те, як вони намагались це робити.
Українські тренери - це, в основному, фахівці з Національного художнього музею України, Юлія Ваганова і Олена Гончарук. Німецькі тренери - це куратор Міхаель Фер. Вони вже разом працювали над таким проектом як "Герої", який був дуже вдалим, частково партисипаційним, але там була така важлива деталь, коли вони не розповідали, хто такі герої, Ленін герой чи не герой, Бандера герой чи не герой, а вони змушували відвідувачів задуматись над феноменом героїзму. І це дуже важливо для нас після спадку Радянського Союзу, після міфу "Великої Вітчизняної Війни".
Олена Гончарук і Марк Ґеґенфуртнер (керівник відділу образотворчого мистецтва, сценічного мистецтва, літератури, музики, кіно, науки та міської історії Департаменту культури Мюнхена) будуть показувати, як зробити музей видимим. Марк розкаже, як у Мюнхені міська влада співпрацює з музеями, а Олена - як НХМУ співпрацює з оточуючим середовищем. Тренер з Фінляндії Дарія Агапова з Марією Задорожною розкажуть про внутрішню комунікацію партисипаційного проекту, що є суттю учасницьких практик, як співпрацюють музеї і відвідувачі.
І останній етап - це коли після тренінгів учасники будуть писати проекти міні-грантів. Двоє німецьких експертів - Аксель Клаусмаєр (професор, директор Меморіалу Берлінської стіни, Берлін) та Йорг Скрібеляйт (директор меморіального комплексу концентраційного табору Флоссенбург) - будуть фасилітувати втілення тих двох проектів, які здобудуть перемогу, на майданчиках окремих музеїв, які будуть учасниками", - проанонсувала деталі проекту Анастасія Чередниченко, редактор журналу "Музейний простір".
Другий день
Перший семінар пройшов у Харкові 1 червня в приміщенні коворкінгу «Спалах». На ньому заступник директора Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О.В. Блещунова Зоя Шинчук розповіла про їх досвід учасницьких практик.
Під час семінару обговорювались питання партисипаційної культури, була надана консультація щодо подальшої тренінгової програми з питань поширення нових форм комунікації музеїв з відвідувачами.
У роботі семінару взяли участь – Орлов А.В., заступник директора з виховної роботи НВК імені В.Г.Короленка, Соколенко О.М., вчитель та Петрикіна А.С., завідувач музею історії НВК.
Словник
Коворкинг (ударение на вторую «о») это модная схема организации рабочего процесса, при которой в одном рабочем пространстве происходят разные, не всегда похожие виды деятельности. Коворкингом также называется и само помещение (офис, кафе, библиотека и т. п.), где происходит подобная работа.
Английское слово Coworking переводится именно как «совместная работа». Идея коворкинга возникла с развитием фриланса, одним из главных недостатков которого является изоляция работающего человека и отсутствие коллектива. Именно эту проблему коворкинг и призван решать: дизайнер может сидеть в одной комнате с программистом и биржевым брокером, при этом возникает деловая атмосфера, способствующая повышению производительности и качества работы. А ещё, поскольку коворкинг часто бывает платным, у его сотрудников возникает дополнительная мотивация вкалывать, не просиживая впустую потраченные на аренду рабочего места денежки.
Партисипация - участие работника в делах своей организации (фирмы); партисипативность - уровень включенности, заинтересованности работников.
Немає коментарів:
Дописати коментар